КНИГА ЛЂЧЕБНАЯ Ω(Т) МНОГИ(Х) ЛЂКАРСТВЪ

КНИГА ЛЂЧЕБНАЯ Ω(Т) МНОГИ(Х) ЛЂКАРСТВЪ

Сообщение Мегана » 12 мар 2015, 19:34

ПЕРЕДМОВА

О ЛЂКАР(Ъ)СТВАХЪ



Чловεкъ хорыи своε здровA хцε лЂкарство(м) спεрти,

A лЂкар(с)тво часто быва(т) причиновъ ко смεрти.

ЛЂпшε дати своε здровA лЂчити поволи,

Добра ε(ст) рЂчъ вытырвати, хоц(ъ) тεжъ значно боли(т).

Бо наглоε лЂкарство нагло тεжъ и вдуси(т),

Кто, мовA(т), нагло тAгнε, урватисA муси(т) 1. /202/













КНИГА ЛЂЧЕБН[А]A Ω(T) МНОГИ(Х) ЛЂКАРСТВЪ



ЗЂлA галганъ. Галганъ 2 зЂлA ε(ст) тεпло, и сухо, и ужитεчно, а маε(т) много моци. А̃ [1] моць: ґды кто хочε(т) кровъ пущати, а 3 тогды возми галгану в ротъ свои, тεды своεю моцію вы(с)сεтъ лихую кро(в) изъ чл̃вка, а добрую ωставлAεтъ. В̃ [2] моць: коли εго кто ястъ порану, ґды кому смεрди(т) 4 изо р(ъ)та любо из(ъ) зубовъ, уздоро(в)лAε(т) нεмощъ тую из зубовъ 5. Г̃ [3] моць: из вино(м) стол(ъ)кши, порану пити, нεмощный жолудокъ 6 по(т)вεр(ъ)жаε(т). Д̃ [4] моць: коли би споран(ъ)ку εго илъ чл̃овεкъ и по(д) языко(м) дεр(ъ)жалъ, тогды εго слова 7 сутъ в(ъ)дAчны людε(м). Є̃ [5] моць маεтъ: коли εго порану чл̃вкъ истъ, а другую половину части, соз(ж)ваши 8 з віномъ, помазалъ тЂло, то ε(ст) що подлA ωчи(й), вы(ш)шε ягоды, ω(т) оуха и тЂмA, пεрεстанε(т) боль головныи 9. S̃ [6] моцъ маε(т): коли бы εго порану и з вεчεра илъ и в(ъ)о р(ъ)тЂ трімалъ, тогды ω(т)жεнεтъ, нε будε искажεнъ.







1 На полі з правого боку: «Koniec».

2 У рукопису слово підкреслене.

3 На полі з правого боку «кро(в)».

4 На полі з правого боку «смро(д)».

5 Літера б виправлена з в.

6 На полі з правого боку «жолу(д).».

7 На полі з правого боку «мова».

8 Мабуть, треба «соз(ж)вавши».

9 На полі з правого боку «голо(в).». \93\







О имбεри. Им(ъ)бЂрЂ /203/ ИмбεрЂ εстъ тεплоε и мокръ а тую мо(ц) маεтъ: кто εго порану и(ст), то εму вычищаε(т) пεр(ъ)си ω(т) флAґы 1 и всю лихую c пεр(ъ)си выганAε(т) рεчъ, котраA в(ъ) жолудку ε(ст). В̃ [2] моць: коли εго кто истъ порану и вεчεръ, таковому флЂґму травитъ и ωчи ωсвЂщаεтъ. Г̃ [3] моцъ: кто εго истъ порану и по вεчεру, кому жолудокъ 2 зазноблεнъ, то запрЂваε(т) и ωздоровлAε(т). Д̃ [4] моцъ: кто εго з вино(м) піεтъ, зε мши(м) 3, чистымъ, в(ъ) сЂмA, кости и болεсти ω(т) пεр(ъ)сіи выгонітъ и ωхоту до идЂнA даε(т). Є̃ [5] мо(ц): ґды на малии частки подробы(т) имбεръ и пролыґаεтъ, то жолудокъ нεмощныи оулЂчаεтъ и вычищаεтъ.

Мушкатεль 4 тεпло и мокро маεть, алε оулЂчуεтъ. Сила: кто εго порану истъ, таковому голову 5 уздор[о]влAε(т), уражаную пітіεмъ, любо сA умножила вεлікая нεчістота. В̃ [2] мо(ц): ґды бы εго кто илъ порану, [з] сюлю змЂшавши, болAчεε ср(д)цε 6 злЂчуε, албо ґды сA пεрεстраши(т) ω(т) кого, албо мло будε(т) на сεр(д)ци, ω(т) такой нεмочи, и всЂ мокроты, и болεз(ъ)ни ωколо ср(д)ца выганAε(т). Г̃ [3] моцъ: кто /204/ кто єго ужіваε(т), вшелAкіи смра(д) з головы изганAεтъ. Д̃ [4] моць: цвЂтъ мушкаталовыи из віномъ пити, ср(д)цε 7 оуздоровлAεтъ болному и оуранεн(ъ)ному чл̃вку болю до ср(д)ца нε допущаεтъ.

Гвоздики 8 имаю(т) сухо и мокро, порану ихъ трεба уживати длA по(д)вεржεнA мозґа, и смра(т) из головы ω(т)ганAεтъ, и ωздоровлAε(т). В̃ [2] мо(ц): з віномъ ґвозъдsЂки пити, то голосъ 9 тон(ъ)кіи, и см(ъ)сра(т) [!] из(ъ) устъ выганAεтъ.

Цинамунъ 10 сухо и тεпло. Кто εго порану часто зажіватъ, ω(т) кашлю 11 улЂчаε(т), и тAготу c пεрси выганAε(т), и мозокъ в(ъ) голо†улЂчуεтъ, ωчо(м) 12 лεхко додаε(т), сипливость з горла выпужаεтъ. И кто цинамонъ из(ъ) пшεнічны(м) хлЂбо(м) часто истъ, голову ω(т)ворAεтъ εму.

Цитваръ 13 тεплоту маεтъ. Кто εго ис(т)ъ спора(н)ку, таковому флAґму 14 ω(т) пε(р)сіи чи(с)титъ. В̃ [2] мо(ц): застарЂлую нεмочъ в жолудку, εстъ нεстравъного, то изтравитъ и чиститъ жолодокъ 15. Г̃ [3] мо(ц): застарЂлую нεмощъ в жолудку улЂчуεтъ и болAчки 16 выганAεтъ, а порану заживати εго.







1 На полі з лівого боку «флAг(м).». У рукопису слово підкреслене.

2 На полі з лівого боку «жолу(д).».

3 Так у рукопису.

4 У рукопису слово підкреслене.

5 На полі з лівого боку «гла(в).».

6 На полі з лівого боку «сεрцε.»

7 На полі з правого боку «сεрцε».

8 У рукопису слово підкреслене.

9 На полі з правого боку «голо(с)».

10 У рукопису слово підкреслене.

11 На полі з правого боку «кашε(л)».

12 На полі з правого боку «ωчи».

13 У рукопису слово підкреслене.

14 На полі з правого боку «флАґ(м).». У рукопису слово підкреслене.

15 Так у рукопису.

16 На полі з лівого боку «болА(ч).». \94\


Рассказать:
Изображение
Аватара пользователя
Мегана
Модератор
Модератор
 
Сообщения: 11857
Зарегистрирован: 24 авг 2016

Re: КНИГА ЛЂЧЕБНАЯ Ω(Т) МНОГИ(Х) ЛЂКАРСТВЪ

Сообщение Мегана » 12 мар 2015, 19:35

Пεрεцъ тεплостъ маεтъ /205/ маεтъ и сухостъ. Кто εго з німъ ужіваε(т) порану, мокроту высушаεтъ, чл̃вку ω(т) ср(д)ца всю кормъ ω(т)гонітъ и вычищаε(т) и жолудокъ грЂε, алε ωчю(м) шкодитъ и кашεлъ множи(т).

Бобки 1 мокры, и хухи [!], и тεплы, тылко ихъ столци и[с] солю, и з виномъ нагрЂти и піти, вε(с) ωкормъ ω(т) ср(д)ца ω(т)гони(т) и трAсцA 2, що ω(т) зимъна бываεтъ, прεчъ ω(т)гонітъ.

Чεснокъ 3 тεплоту и мокроту маεтъ. Кто εго истъ, то флAґу вычіщаε(т) у пεрсіи, и мокроту злую из чл̃вка высушаε(т), и ωхоту до и́дЂнA даεтъ, алε кто εго богато и́стъ, ωчεмъ шкоди(т). В̃ [2] мо(ц): из вино(м) εго піти, натолкши го, и зубы німъ гнілии́ вымывати, и палцε(м) вытирати гнои, ωко, зубовъ и губу поло[с]кати, то смратъ вычищаε(т) и з устъ лихоε повЂтрA ω(т) чл̃вка ω(т)гони(т).

ЦибулЂ 4 εстъ мокра и тεпла, а маε(т) моц(ъ): кто εи и[с] сюлю и́стъ, всЂ мокроти до с[ε]бε тAгнεтъ и выводи(т) зо пεрсіи, а пεчεна ліхіи́ мокроты из чл̃вка выганAε(т). В̃ [2] мо(ц): пεчεна цібулA, кто εи рано и́стъ, доброε истравлεніε даεтъ, и чрεво 5 оумAхчаεтъ, и нεстравную такую рЂчъ трави(т), алε ωчεмъ ш(ко)дитъ. Г̃ [3] моцъ: кто εи рано и́ст(ъ), флAґу 6 выщіщаε(т) /206/ вычіщаεтъ и болεз(ъ)ни ω(т) пεрсіи ω(т)пужаεтъ.

Поръ 7, албо плодистεцъ, скутівши го добрЂ, а вложи во вино, а порану и́сти, таковому всю кровъ и нεчістоту ис пεрсіи ω(т)ганAε(т). В̃ [2] моц(ъ): тоε жε чиніти, кто крвю плюεтъ 8, и рЂчъ чиститъ, а часто а часто [!] порану и́стъ, и нεжітъ выганAε(т).

Кропεцъ 9 ωгоро(д)нЂи, из віно(м) столкши... 10

Горчіца 11 чорнаA. Горчица чор(ъ)наA такую моцъ: мокроту и тεплоту, а натол(ъ)кши з віно(м), и́сти порану, болAчую голову 12 уврачуεтъ. В̃ [2] мо(ц): кто голову хору маε(т) албо в голову заходітъ, то горчіцу в прЂсно(м) мεду мочіти и жолтокъ з яицЂ, насЂнА чорнобЂлного и бюки 13 стол(ъ)ци з віно(м), звεрху головы проголити и на голову прібівати платомъ на дεнъ и на ночъ, и лухъ учініти и c тымъ зεліεмъ горчіцεвъ c полоно(м) 14 помЂша(т), а тоε вари посполу, a тымъ тεплы(м) мии голову, алε пεршε з горчіцεю пріложи плAстръ на головA на ноч(ъ). А тоε чініти по три дни, то голова будεтъ здорова.







1 У рукопису слово підкреслене.

2 На полі з лівого боку «трA(с)цA».

3 У рукопису слово підкреслене.

4 У рукопису слово підкреслене.

5 На полі з лівого боку «чрεво».

6 У рукопису слово підкреслене.

7 У рукопису слово підкреслене.

8 На полі з правого боку «кро(в)».

9 У рукопису слово підкреслене.

10 Так у рукопису.

11 У рукопису слово підкреслене.

12 На полі з правого боку «голо(в).».

13 У рукопису слово підкреслене.

14 Мабуть, помилково замість «полино(м)».

15 У рукопису слово підкреслене.


Рассказать:
Изображение
Аватара пользователя
Мегана
Модератор
Модератор
 
Сообщения: 11857
Зарегистрирован: 24 авг 2016

Re: КНИГА ЛЂЧЕБНАЯ Ω(Т) МНОГИ(Х) ЛЂКАРСТВЪ

Сообщение Мегана » 12 мар 2015, 19:35

Макъ 15 зим(ъ)но и мокро, маε(т) тую моц(ъ): стεрши εго /207/ εго, удЂлити млεко и муки з ярои́ [п]шεніцЂ и тоε змЂшати, яко кашу, и тоε и́сти порану \95\ и вεчεръ за три дни. Ес[тъ] то 1 лЂкарство, который нε спAтъ и которымъ мозокъ высихаεтъ. В̃ [2] моцъ: котрыи́ шалЂю(т) и розумъ утрачаютъ 2, натεр(ъ)ши маку з виномъ и з сЂмεнε(м) блεкотовы(м), прівАжи на голову, тоε чинівши, тоε оуврачуεтъ. Г̃ [3] моць: кто нащε молоко маковоε виε[с]тъ, сεр(д)цε 3 болAчεε оуврачуεтъ.

ДεвAтосилъ 4 маεтъ моць: кто εго зрана истъ, таковому помагаε(т), кто болитъ ω(т) ср(д)ца. В̃ [2] мо(ц): дεвAтосилъ, умывши εго добрЂ, надробивши, з вино(м) варити и пити тоε, чиститъ ωчи 5, направA(т).

ХрЂнъ 6 εстъ тεплъ и мокръ а маε(т) моць тую: кто εго уживаε(т) нащε [с] сюлю, таковому прідаεт(ъ) тεплоту до сεр(ъ)ца а злыи рЂчи выганAεтъ из чл̃вка. В̃ [2] мо(ц): надробивъши хрЂну на малый куски, посоли сюлю и пожди мало, ажъ о сεбε пуститъ юшку, процЂдіти кросъ хусту 7, и кто глухии 8, во уха пустіти, ω(т)гонітъ глухоту, а тоε чініти прεзъ Г̃ [3] дни.

Рεтковъ 9 /208/ Рεтковъ маε(т) тую моць: кто єи и(ст), то ωразъ ω(т)рыгаε(т) и всЂ тAжεсти и флAґму в пεрсεхъ мAхчи(т), горεстъ выганAε(т). В̃ [2] моцъ: в которо(м) жівотЂ заплоділісA робаци 10, то гинутъ. Ежεли конъ хорыи, даи му и́сти, будε здоровъ.

РЂпа 11 ε(ст) тεпла и мокра: наварив(ъ)ши, исти, мокрототу [!] губи(т) ω(т) пεр(ъ)сіи и чрεво оумAхчуεтъ. В̃ [2] мо(ц): рЂпAну южку піти, то вεсъ сказъ и сухіи кашεлъ уздоровлAε(т) 12. Г̃ [3] моць: кому сA в жівотЂ запεчε(т), то рЂпу и́сти з маεвы(м) масло(м) албо з олівою юшъку піти, уздоровлAε(т).

Сыръ 13 сухіи: кто εго пεрε(д) ωбЂдо(м) и(ст), псуε жолудокъ, а по ωбЂдЂ кто εго и(ст), направлAε(т) жолудокъ. В̃ [2] моць: молодыи сыръ, кто εго прε(д) ωбЂдомъ и́стъ, зазноблAεтъ жолудокъ и трAсцЂ множитъ.

Яица 14 пεрεпεчεніε албо прεварεніε прε(д) ωбЂдо(м) нε Aсти, бо жолудокъ псуεтъ, ажъ на ніхъ добрыи трунокъ пити, жεбы изправлεніε было. В̃ [2] моцы рЂткіи́ яица из(ъ) шафраномъ, потвεр(ъ)жаε(т) жолудокъ и добрую кровъ множітъ, и рум(ъ)лAностъ на ліци чинітъ 15.

Пшεно 16 маεтъ сухостъ: кто εго варітъ, кро(м) масла или млεка истъ, то жолудо(к) псуε, а ґды з якою тлустостю, то нε ш(ъ)кодитъ.


1 У рукопису «вεто». На полі з лівого боку «сонъ».

2 На полі з правого боку «глу(п)».

3 На полі з лівого боку «сεрцε».

4 У рукопису слово підкреслене.

5 На полі з лівого «шчи».

6 У рукопису слово підкреслене.

7 У рукопису слово підкреслене.

8 На полі з лівого боку «глу(х)».

9 У рукопису слово підкреслене.

10 На полі з правого боку «роба(ц).».

11 У рукопису слово підкреслене.

12 На полі з правого боку «кашε(л)».

13 У рукопису слово підкреслене.

14 У рукопису слово підкреслене.

15 На полі з правого боку «румAно(ст)».

16 У рукопису слово підкреслене. \96\


Рассказать:
Изображение
Аватара пользователя
Мегана
Модератор
Модератор
 
Сообщения: 11857
Зарегистрирован: 24 авг 2016

Re: КНИГА ЛЂЧЕБНАЯ Ω(Т) МНОГИ(Х) ЛЂКАРСТВЪ

Сообщение Мегана » 12 мар 2015, 19:35

Горохъ 1 ε(ст) тεплъ и сухъ: варεны(м) исти /209/ и́сти, добрыи изправлεніε чинітъ и жолудокъ разтлЂваεтъ. В̃ [2] моць: кто маεтъ рану албо болAчку, гороху нε и́чъ, бо яритъ рану и болAчку. Г̃ [3] моць: кого ωчи болA(т), гороху нε исти, ωгεнь множи(т) в очεхъ, и колε(т) ωчи, и гнои з(ъ) ωчии нε выпущаεтъ выходи[ти].

Бобъ 2 εстъ тεплъ и мокръ: варεныи процЂдивши, из козЂмъ молокомъ и́сти, то всЂ сказы жолудковыи́ вычіщаεтъ и лεхкіи сонъ 3 и (с)панA даεтъ. В̃ [2] моць: кому кила 4, возми муки бобовои и c прЂснімъ мεдомъ змЂшаи, помазуи.

Конопля 5 маεт(ъ) мокроту и тεплостъ: варεну хто бы и́лъ, таковому ωкормъ ω(т) ср(д)ца ω(т)хонітъ. В̃ [2] моць: коноплю хто зомнεтъ моцно руками и положи(т) на рану, тои гнои ωчищаεтъ и помагаε(т). Г̃ [3] моць: коли гадіна 6 вкуситъ, стεрши коноплю, прівAжи на рану, то вεзъ 7 и́тъ 8 вычищаεтъ. Д̃ [4] моць: коли кого усътрЂлA(т) 9, тогды зотри коноплю і прікладаи на рану, то выганAε(т) жεлЂзо. Є̃ [5] моць: смотри, ґды ωлεнA стрЂлεцъ пострЂлитъ, на тыхъ мЂстъ ωлεнъ бЂжитъ на полε и шукаεтъ коноплЂ, знашовъши εи, и кладεтъ на рану, и стрЂла выходи(т) из раны.

Рожа 10 чεрвонаA, брунантаA [!], рожа полнаA бЂлаA и жолтаA, а εстъ цвЂ(т) шлAхεт(ъ)ныи /210/ шлЂхεтныи и барзо оузытεчныи и пъεкныи запахъ маε, а маε тую моцъ: ґды кого ωчи 11 болAтъ, ωлЂεкъ добрыи рожовыи помазати ωчи. В̃ [2] моць: кому ωчи ωтЂкаютъ ω(т) болЂнA, тым жε ωлεикомъ помазати. Г̃ [3] моць; ґды кого голова 12 боли(т), во(д)ки ружεвои пла(т) розмочіти, на голову положити, спанA даεтъ лεгко 13. Д̃ [4] моць: в кого ωчи болAчіи́ и ωколо чεрвоныи́, в ружовои вю(д)цЂ платъ намачати а на ωчи класти прε(з) два дни и д†ночи, поможεтъ.

ФЂAлъковыи 14 квЂтъ лAзоровыи, травіца малаA, то εстъ фЂюнεцъ 15, цвЂтъ шлAхεтныи, и ужитεчныи, и пахнучии. Ґды εго з вино(м) зтолцε и положи(т) рано в плату, гдε голова болитъ, то помагаε(т), и сокъ фЂAлковыи из вино(м) коли на голову хорую кладεтъ, барзо помагаεтъ.







1 У рукопису слово підкреслене.

2 У рукопису слово підкреслене.

3 На полі з лівого боку «со(н) лεго(к)».

4 На полі з лівого боку «кила».

5 У рукопису слово підкреслене.

6 На полі з лівого боку «га(д)».

7 Так у рукопису.

8 Так у рукопису.

9 Літера у правлεна, нечітка.

10 У рукопису слово підкреслене.

11 На полі з правого боку «ωчи».

12 На полі з правого боку «голо(в).».

13 Літера л нечітка.

14 У рукопису слово підкреслене.

15 У рукопису слово підкреслене.

16 У рукопису слово підкреслене.


Рассказать:
Изображение
Аватара пользователя
Мегана
Модератор
Модератор
 
Сообщения: 11857
Зарегистрирован: 24 авг 2016

Re: КНИГА ЛЂЧЕБНАЯ Ω(Т) МНОГИ(Х) ЛЂКАРСТВЪ

Сообщение Мегана » 12 мар 2015, 19:36

ШалъвЂA 16 маε цвЂтъ шлAхεтныи, алε сама ε sεлиε, болшую моць маε: коли кто Г̃ [3] албо Д̃ [4] листи исполочε в(ъ) водЂ и солю посоли(т) и нащε и́стъ, то ср(д)цε \97\ оуздоровлюεтъ 1 и кровъ, котораA сA спεкла албо ω(т) бЂганA, албо ω(т) пішA, уврачуεтъ. В̃ [2] моцъ: кто шалвЂю з віно(м) вари(т) и порану піεтъ, таковому внутръ поновлAεтъ /211/ полнAεтъ и нεчістоту выганAεтъ. Г̃ [3] моць 2: кто шалвию из виномъ оуживаεтъ, то звнутръ 3 болAчки 4 нε ростутъ анЂ внутрЂ нε пріникаютъ.

Ужовъ 5 sεлиε, то ε[с]тъ гад(ъ)чεи 6 sЂлA εстъ доброε и барзо пожітεчноε, кто εго у водЂ варитъ и порану піεтъ, пεрси чиститъ, и голосъ 7 тон(ъ)кіи чинітъ, и флAґму вычищаε(т). А в кого трудоватоε лицε 8 и чεръвоноε, албо корости, а ужовъ наваріти у вінЂ, и змЂшати з вапно(м), и ты(м) помазати, лицε уздоровлAε(т).

Пεт(ъ)рушка 9 зεліε маεтъ зимно(ст) и мокростъ: кто варεну и́стъ, уздоровлAε(т), кто кр(ъ)вю 10 хракаε(т), такжε ры(м) 11 выганAε(т) и камЂнъ кази(т), котрыи у чл̃вцЂ ε(ст). Тылко з віно(м) трεба пεтрушку пити. В̃ [2] моць: трудоватымъ 12 людε(м) помагаε(т) и горЂчεстъ ω(т) чεла выганAε(т), тоε, що ω(т) многоAдεніA бываε(т).

Чор(ъ)нобылъ 13 зεліε гор(ъ)коε ε(ст), а прεз тоε sЂлA лЂкар(ъ)ства знаидεны, и матка ε(ст) всЂмъ sεліAмъ. Ґды голова 14 боли(т), то, накопав(ъ)ши, вымыти гараздъ 15 такіи, ε корεнε(м) посЂкши дробно, и з віно(м) варіти алъбо и з ωцто(м) д†годинЂ, и потомъ процЂдити, и ты(м) лЂи тεплы(м) голову, и укрытисA моцно, жεбы потітісA, и вытAгаεтъ /212/ тAгаεтъ всю лихую мокроту из головы, a дЂлати такъ по Д̃ [4] разы. В̃ [2] моць: кто чор(ъ)нобылъ часто будεтъ зажівати, нε можεтъ єго нЂхто ω(т)ру[и]ти 16. Гε̃ [3] моць: кого гризεтъ ωколо пуп(ъ)ка 17 и барзо боли(т), чор(ъ)нобили наварити у водЂ и пити и на пупокъ c плато(м) пріложити, умεншаεтъ болεсти. Д̃ [4] моц(ъ): кому трAсцA 18, чорнобіли наваріти у водЂ и тую тεплоту пити прε(д) тымъ 19, нЂжли ухопила, то албо вымютами выид[ε], албо тыломъ.

Пор(ъ)віи 20, гды εго наварітъ кто з(ъ) саломъ козЂмъ а порану бы пилъ, пропустъ чині(т) и чисти(т), и что внутръ злоε ε(ст), и мокроту выганAεтъ, а тоε по Г̃ [3] дни дЂлати.







1 На полі з правого боку «сεрд(ц).».

2 Літера о перероблена з іншої.

3 У рукопису помилково «звнуртъ».

4 На полі з лівого боку «болA(ч).».

5 Літера ж залита чорнилом, нечітка. Слово підкреслене.

6 У рукопису слово підкреслене.

7 На полі з лівого боку «голо(с)».

8 На полі з лівого боку «лицε».

9 У рукопису слово підкреслене.

10 На полі з лівого боку «кро(в).».

11 У рукопису слово підкреслене.

12 На полі з лівого боку «трудо(в).».

13 У рукопису слово підкреслене.

14 На полі з лівого боку «голо(в).».

15 У рукопису слово підкреслене».

16 На полі з правого боку «трути(з).».

17 На полі з правого боку «пупо(к)».

18 На полі з правого боку «трAс(ц).».

19 Частина тексту «прε(д) ты» перероблена з «прεзъ».

20 У рукопису слово підкреслене. \98\


Рассказать:
Изображение
Аватара пользователя
Мегана
Модератор
Модератор
 
Сообщения: 11857
Зарегистрирован: 24 авг 2016

Re: КНИГА ЛЂЧЕБНАЯ Ω(Т) МНОГИ(Х) ЛЂКАРСТВЪ

Сообщение Мегана » 12 мар 2015, 19:36

МолодаA копріва 1 такую моцъ маε: кто бы εи наварилъ з ωцтом(ъ) бεз соли, выганAε(т) з жолотка робац(ъ)тво, котороε сA бар(ъ)зо роди(т) з нεдозрЂлого ωвоцу, такжε ин(ъ)шии шкодливости що колвεкъ. В̃ [2] моць: свεрбъ 2 албо коросты на кюмъ 3 бы были, тεды копрівы натолци с(ъ) солю и з бЂлкомъ яεчны(м), и з курAчимъ каломъ, и в лазни нεхаи сA мажεтъ, а тоε чиніти 4...

Буждεрεвокъ 5 εстъ sεліε шлAхεтноε и 6 ... запахъ 7, котроε врачуεтъ вшεлAкіи́ разы у чл̃вку 8 и кровъ запεклую, εсли ε(ст), а то наваривши /213/ варивши з(ъ) ωдцтомъ [!], и тεпло пити. В̃ [2] мо(ц): кто ωсіпнε або ωхрипнε 9, що бываεтъ из вεлікого бЂганA и нагрости, тεды усмажити буждεрεв(ъ)ка с прЂсны(м) мεдо(м) и пити з(ъ) тεплою водою порану. Г̃ [3] моцъ: кому сA голова 10 сA завεр(ъ)таεтъ, тεды, наваривши буждεрεвку з ωливою албо з ωцтомъ, або з вино(м), пріклада(й) на голову.

ЛεбЂтъка 11 sεліε ε(ст) доброε и запаху вдAчноε, головную болεзнь врачуε, ґды бы εго, натолкши з вино(м), прікладалъ. В̃ [2] моц(ъ): ґды бы εго из вино(м), наварівши пору 12, тεпло піти, болεзни внутр(ъ)ныε оуздоровлAε. Г̃ [3] мо(ц): кто εи поран(ъ)ку пахаε, таковому чл̃овεкови мозокъ 13 сA потвεр(ъ)жаε и вычищаε. Д̃ [4] мо(ц): прεм(д)рыи в(ъ) врачεхъ Галинъ мови(т) та(к): «Кто, лεбЂдку стол(ъ)кши з мастю, до костов(ъ)нои раны прікладаεт(ъ), тεды всЂ болεсти з раны выимуεтъ».

Полынъ 14 ε(ст) бар(ъ)зо пожітεчны и таковую моць маεтъ: εсли бы кого гадіна 15 укусала или скажεна собака 16, тεды столци з оливою и пріложи на свЂжу рану. В̃ [2] моц(ъ): голова εсли боли(т), полынъ столци и съ колодAзA воды такои, що на ню сл̃нцε нε свити(т), и прівиваи до головы. Г̃ [3] моц(ъ): коли зо р(ъ)та смεрдітъ 17, полынъ вари з оцто(м) а часто зажівати рано, поможεтъ.







1 Так у рукопису. Слово підкреслене.

2 На полі з правого боку «свεрбA(ч).».

3 Це і попереднє слова у рукопису підкреслені.

4 Далі в рядку непрочитане слово.

5 Слово на місці витертого напису, нечітке, підкреслене.

6 Далі в рядку непрочитане слово.

7 Слово пошкоджене вологою.

8 Це і попереднє слова пошкоджені вологою.

9 На полі з лівого боку «хрипо(т).».

10 На полі з лівого боку «голо(в).».

11 У рукопису слово підкреслене.

12 Може, помилково замість «порану».

13 На полі з лівого боку «мозо(к)».

14 У рукопису слово підкреслене.

15 На полі з лівого боку «га(д)».

16 На полі з лівого боку «пε(с) в(ъ)стε(к).».

17 На полі з лівого боку «смра(д)».

18 У рукопису слово підкреслене.


Рассказать:
Изображение
Аватара пользователя
Мегана
Модератор
Модератор
 
Сообщения: 11857
Зарегистрирован: 24 авг 2016

Re: КНИГА ЛЂЧЕБНАЯ Ω(Т) МНОГИ(Х) ЛЂКАРСТВЪ

Сообщение Мегана » 12 мар 2015, 19:37

Вεрба /214/ Вεр(ъ)ба 18 ε(ст) барзо пожитεчна: кто εи варитъ а зрана и́стъ, то нεхай сA нε боитъ падучεи болεзни и нεмочи. В̃ [2] мо(ц): кто бы εи [у]живалъ рано, варилъвши [!] з водою, и промовіти три разы «Ω(т)чε нашъ», и тропаръ бц̃и «Днεсь сп̃нію нашεму начатокъ», и «Бц̃ε дв̃о, радуисF*» Г̃ [3], будε(т) ω(т) \99\ падучεи нεмочи уздоровлε(н), то εстъ ω(т) фрибри 1. С̃ [3] моць: кто бы вεрбу до сходъ сл(о)нца выкопалъ, и дεр(ъ)жати в рукахъ брошЂ, срεбро и злато, а трεба копати самою рукою и мувіти нεпрεстан(ъ)но мл̃тву «Ω(т)чε нш̃ъ» и «Дн̃сь сп̃снію нш̃εму начатокъ» набожнε, и викопавши, платомъ шовковымъ или шкарлатовы(м) и носити з(ъ) собою, а стεрεчісA ω(т) смεр(ъ)тεлного грЂха. Тεды, εсли будεшъ на воинЂ или на судЂ, прεможε(ш) всЂ нεпріAтεлЂ 2, носівши прі собЂ тото sεліε вεрбу. А ростεтъ того по рЂнA(х) коло рЂкъ, а лЂстA такоε, якъ на вεр(ъ)бЂ, и відитъсA та(к), я(к) вεр(ъ)бовыи молоднікъ былка. Д̃ [4] моць: кто бы εго напалилъ, вю(т)ки з вεрбыны любо самыи сокъ, ховаи в(ъ) склAніцу и порану, чистыи платъ ωмочив(ъ)ши, на ωчи прікладаи, уздорвлAε(т) ωчи. Є̃ [5] моцъ: коли бываεтъ дЂтεмъ пεрεполохъ 3, то εстъ ґды сA лAкаεтъ, тεды дεржи прі ніхъ вεрбу сщ̃εн(ъ)ную. S̃ [6] моцъ: /215/ S̃ [6] моць: на горAчку εсли хто хоруε 4, а хочεшъ, εсли будε живъ, положи подъ голову вεр(ъ)быны сщεн(ъ)нои, εжεли будεтъ сA потіти, то будε(т) живъ.

Смородюнъ 5 sεліε ε(ст), моць маε(т) ω(т) фрибри: мочити го и пити и потомъ сушити и куріти, уврачуεтъ.

Солнεчнікъ 6 εстъ sεліε, любо ката(н)на, ε(ст) барзо пожітεчноε а мудрыи к(ъ)вЂтъ маε, котрыи сA за сл̃нцεмъ ωбεртаε(т). Кто бы εго, наварив(ъ)ши εго з оцто(м), и пилъ порану а бар(ъ)зо тεпло, в(ъ)сЂ полεсти [!] любо запεчεныи́, в(ъ) пεр(ъ)сεхъ лихую мокроту, котраA в(ъ) них(ъ) бываεтъ, и кто на ср(д)цε 7 хоруε, и внутръ уздоровлAε(т) своεю моцію, любо усты вычищаεтъ, любо зады. Г̃ [3] мо(ц): трA(с)цA 8 εсли кого трAсε(т), тεды навари слонЂчніку у водЂ а піи по три дни тεпло напрε(т), нЂжъ пріидε фрибра, поможε(т).

Кровавънікъ 9, гды єго зтол(ъ)чε з бЂлко(м) яεчны(м) и з прЂснымъ мεдомъ и до раны пріложітъ, всю нεчістоту з(ъ) раны вычищаε(т) и по(д)совъ волAчіи врачуεтъ. В̃ [2] мо(ц): кто бы εго наварілъ з оц(ъ)то(м), с кмино(м) бобровы(м), стол(ъ)ци, и в(ъ) кого чεрεво выходи(т) 10, нεхаи три дни піεтъ, уврачуεтъ.







1 На полі з правого боку «фрεб(р).».

2 На полі з правого боку «нεпрія(т).».

3 На полі з правого боку «пεрεполо(х)».

4 На полі з лівого боку «смεр(т)».

5 У рукопису слово підкреслене.

6 У рукопису слово підкреслене.

7 На полі з лівого боку «сεр(ъ)цε».

8 На полі з лівого боку «трA(с).».

9 У рукопису слово підкреслене.

10 На полі з лівого боку «чεрεво».

11 У рукопису слово підкреслене.


Рассказать:
Изображение
Аватара пользователя
Мегана
Модератор
Модератор
 
Сообщения: 11857
Зарегистрирован: 24 авг 2016

Re: КНИГА ЛЂЧЕБНАЯ Ω(Т) МНОГИ(Х) ЛЂКАРСТВЪ

Сообщение Мегана » 12 мар 2015, 19:38

Припутнікъ 11 ε(ст) sεліε доброε, а нεдарε(м)но го /216/ го такъ названо, бо прі дорозЂ ростεтъ и в(ъ)шεлAкую рану своεю моцію лЂчітъ. Едного часу чл̃вεкъ εдεнъ видЂлъ, якъ купцЂ и́хали з тAш(ъ)кіми возами, а зміA лεжала на дорозЂ, и пεрεи́халъ εи возъ, ударівъ εи. Тεды другаA зміA, прінεс(ъ)ши sεліε пріпутнікъ, и положіла на ню, котраA sміA заразъ ωжіла. В̃ [2] мо(ц): припутнікъ ε(ст) двоAкіи, вεлікіи и малыи, тую моцъ маε, и(ж) з нεго добраA мастъ на всЂ раны \100\ и болAчки, из(ъ)ганAε(т), а малыи. Г̃ [3] м(о)[ць] 1 ε(ст): кому бЂгун(ъ)ка 2, и оутробою боли(т), тεды вари εго в(ъ) моцно(м) ω(т)цтЂ a сочεвіцЂв, стεр(ъ)ши и соли нεмного, и́жъ порану, a змоцънAε(т) живо(т). Д̃ [4] мо(ц): рана εсли кому ε(ст), пріпу(т)нікъ столци c прЂсны(м) мεдо(м) и пріклади на рану, тую моць маε малыі 3, що и вεлікіи. Є̃ [5] моць: сокъ пріпутніко(в) з яεчны(м) бЂлком(ъ) змЂшаи a мажъ ты(м) болAчку албо гдε ωто(к) ε(ст), тεды поможε(т). S̃ [6] мо(ц): на жолодо(к) 4 εсли кто нεмощε(н), тεды навари пріпутнику а піи порану, поможε(т). З̃ [7] мо(ц): ωчи 5 εсли кого болЂ(т) а гнои тεчε(т), тεды соко(м) пріпутніковы(м) запущаи. И̃ [8] мо(ц): зубы 6 кого болA(т), соко(м) запущаи. Θ̃ [9] мо(ц): кого нір(ъ)ки болA(т) или мошна 7, насЂкши пріпутніку, варіти и пити. І̃ [10] мо(ц): волε 8 кому ростεтъ, тεды Г̃ [3] корεнЂ пріпутніковы нεхаи на шии́ носи(т). АІ̃ [11] мо(ц): трAсцA 9 εсли кому чεтвεр(ъ)тачка /217/ тачка, чεтыры лышки воды и тоε столци и выпіи. ВІ̃ [12] мо(ц): трεтAчка, во съсоку пріпутнікового змЂшай co трома лишками вина и три лышки воды выпий, помо(ж)[εтъ].

Вεнεдіка 10 sεліε ε(ст) двоAкаA, такую маε(т) моць, жε вшεлAкіи напітокъ направ(ъ)лAεтъ и добрыи́ запахи даε(т). Тεды выкопавши, вымыти добрε в(ъ) [в]одЂ, а вложи в напой в начінA и за(ш)пун(ъ)туй. То вари моцно, рано пій, то румлAно(ст) 11 в ліци чінітъ. В̃ [2] м(о)[ць]: в которо(м) дому или коморЂ вεнεдикъта будεтъ, тεды вшεлAкіи́ гады 12 и жабы длA того запаху нε могутъ быти. Г̃ [3] моць: вεнεдикта, кто бы по всA дни и́лъ, дεды [!] ω(т) паралЂжу 13 заражεнъ нε будε(т). БЂлаA вεнεдікта таковую моць маε(т): εсли кого горAчка 14 порываε(т), тεды бЂлую вεдεди(к)ту [!] вымывши добрε, и прочитаи Г̃ [3] 15 мл̃тву «Ω(т)чε н̃шъ» и яждъ нащεсрца, уврачуεтъ. Тоε sεліε кто бы хорому, нε повЂдающи, по(д)ложилъ 16 по(д) голову, который на горAч(ъ)ку боли(т), и ґды потіт(ъ)сA, то жівъ будεтъ, а εсли будεтъ болЂти, то умрεтъ.

ДAтилъ 17 sεліε ε(ст) пожітεчноε протівъ чаровніко(м), и кто εго прі собЂ носи(т), нε бойсA жадныхъ чаровъ 18, а звлаща ω(т) злыхъ жεн(ъ).







1 Частина тексту «Г̃ м(о)» дописана на полі з лівого боку.

2 На полі з правого боку «бЂгу(н).».

3 Тобто «малыи».

4 На полі з правого боку «жолу(д).».

5 На полі з правого боку «ωчи».

6 На полі з правого боку «зубы».

7 На полі з правого боку «мошна».

8 На полі з правого боку «волε».

9 На полі з лівого боку «трас(ц).».

10 У рукопису слово підкреслене.

11 На полі з лівого боку «румAно(ст)».

12 На полі з лівого боку «гадо(м)».

13 На полі з лівого боку «паралЂ(ж)».

14 На полі з лівого боку «горA(ч).».

15 Тобто «Г̃ [3] разы».

16 На полі з лівого боку «смεр(т)».

17 Тобто «дAгилъ». У рукопису слово підкреслене.

18 На полі з лівого боку «чары».


Рассказать:
Изображение
Аватара пользователя
Мегана
Модератор
Модератор
 
Сообщения: 11857
Зарегистрирован: 24 авг 2016

Re: КНИГА ЛЂЧЕБНАЯ Ω(Т) МНОГИ(Х) ЛЂКАРСТВЪ

Сообщение Мегана » 12 мар 2015, 19:38

Если кто ω(т)-\101\ровлεнъ в(ъ) потравахъ любо в пітии́, тεды дAтилъ нащε нεхай и́стъ и выкинε(т) с(ъ) сεбε. Пεсъ εсли кого бЂсный вкуситъ /218/ в(ъ)кусітъ 1, тεды дAтилу столк(ъ)ши, c прЂсънымъ мεдомъ усмажіти и прикладати, и уврачуεтъ 2. Потра(в) εсли кто в собЂ нε можεтъ затрімати а часто выміоты 3, дεды [!] нεхаи дAтилъ и́стъ 4. Кто нε маε ωхоты до и́дЂнA, то εстъ апεтіту, дAтылъ нAхай и́стъ порану на(ш)щε.

БεндрЂнεцъ 5 sεліε ε(ст) пожітεчноε: кто бы εго и́лъ порану, уврачуεтъ. А кто на ср(д)цε 6 болитъ, любо то уварівши у водЂ, то піи 7. Кто бы стрЂлою пострЂлεнъ, втεр(ъ)ши вεндрЂн(ъ)цу, прікладай на рану, вытAгаε(т) стрЂлу. Любо то и в в[о]дЂ наварівши, нεхай піεтъ, и на горAчку яждъ вεн(ъ)дрЂнεцъ, уврачуεтъ.

ЛЂкаръства розмаи́тіε фрібрамъ 8. Сокъ свЂжого полону 9, выдавлεныи, добрε уцукровавши, по В̃ [2] лышки пючи ко(ж)дого днA, служітъ фрыбра(м) застарЂлы(м). ВзA(т) тиганстъ КЗ̃ [27] зεмныхъ и пεрцу КЗ̃ [27] зεрεнъ тако(ж), усушив(ъ)ши тоε, на порохъ стεрши, потомъ в оц(ъ)тЂ прігрЂти, длA прікрости мεду вложіти и дати сA напіти прε(д)ты(м), нЂжъ фрыбра пріидε, и куріти, абы добрЂ сA спотилъ. Вотка c копітніку всAкій фрыбры ω(т)пужаε(т), протівъ кождой фрыбры корЂнA Пεтру шануε, що налЂпшε утолци з пюлъ лота, выпіти /219/ выпиты c тεплою водою, нЂмъ пріидε. Козатεцъ нащε з ωдто(м) 10 и з(ъ) мεдомъ зимніцу ω(т)гонітъ, триднε(в)ную 11 фрыбру. ЛЂкарство тоε: буракъ ωтри, галуски выр(ъ)вати зо вши(т)кімъ, що εго εстъ, з насЂню(м) и з корЂню(м), тоε утεр(ъ)ти и в(ъ) трун(ъ)ку цили в(ъ) водЂ ужівати, трεтAчку и зимніцу ω(т)гонітъ бура(к). Копіт(ъ)ніку чвεртъ лута з віно(м) пючи прε(д) ты(м), нЂжъ маε(т) пріити, чвεртачку ω(т)гонітъ. Бабчаныи сокъ, трохи дріякви з віно(м) випіти, чвεр(ъ)тачку ωтгонітъ. Коли будεтъ трAсавіцA, піи горЂвку c чостко(м) и з пεрцε(м), и натεр(ъ)тісA ты(м).

Мл̃тва ω(т) фрыбры. Напіши сію мл̃тву на картку и съпали εи на попюлъ, и дати пити c півомъ альбо з горювкою той попЂлъ, поможεтъ. Мл̃тва:

Во имA ω(т)ца и сн̃а и ст̃го дх̃а. Сілою ч(с)тнаго и жівот[во]рAщаго кр(с)та, заступлεніεмъ ч(с)тны(х) нб(с)ныхъ силъ бεсплотны(х), ч(с)тнаго и славнаго пр(о)рка Пр(д)чи Кр(с)тлA г(с)днA Іωана, ст̃ы(х) славны(х) и всεхвалныхъ ап(с)лъ Пεтра и Павла выписую тA, sлаA ωбражко, бг̃омъ жівы(м), и прεчі[с]тою бц̃εю, и хранітεлA аг̃гла твоεго, чисты(х) врачε(в) Козмы и Дεміяна, и всЂ(х) стыхъ воεвъ нб(с)наго жітіA, чінъ аггл(с)кій заклинаю тA повторε и потрεтε, ωбрашко, якаA колвεкъ εси, алε согараεшъ 12.







1 На полі з правого боку «пε(с) встε[клый]».

2 На полі з лівого боку «Д̃ [4] мо[ць]».

3 На полі з правого боку «выміо(т)».

4 На полі з лівого боку «Є̃ [5]».

5 Слово написане великими літерами.

6 На полі з правого боку «сε(р)цε».

7 На полі з правого боку «В̃ [2]».

8 На полі з правого боку «фрибра(м)».

9 Мабуть, помилково замість «полину».

10 Помилково замість «ωцто(м)».

11 Пεрша літера н нечітка.

12 У рукопису далі хрестик. \102\


Рассказать:
Изображение
Аватара пользователя
Мегана
Модератор
Модератор
 
Сообщения: 11857
Зарегистрирован: 24 авг 2016

Re: КНИГА ЛЂЧЕБНАЯ Ω(Т) МНОГИ(Х) ЛЂКАРСТВЪ

Сообщение Мегана » 12 мар 2015, 19:38

Мл(ъ)тва /220/ Мл̃тва В̃ [2] ω(т) трAсавіцЂ. Напіши сію мл̃тву на Aпку или на про[с]курЂ, даи болAщεму Ђз(ъ)ти.

Мол̃тва В̃ [2]:

Заклинаю васъ, наріцаεмии́ діяволіцЂ, проклAтыи́, то вашіми имεны заклинаю ва(с) ст̃ы(м) Трофоніεмъ, и ст̃ы(м) ч(с)т̃нымъ и жівотворAщімъ кр(с)т̃омъ, и ωбла(с)тми аг̃глы и архг̃глы и го(д)ствіAми, и Д̃ [4]-ма εул̃(с)ты Ма(т)., Ма(р)., Лу., Іωано(м), и тЂмы ст̃ы(х), да нε маεтε власти на нε(м) ні пакости нε дЂεтε εму, рабу бж̃ію, ім. (р)къ, но идЂтε, ω(т)куду εстε прішли. Г(с)д̃и, г(с)д̃и, избави дш̃у раба своεго, ім. (р)къ, Х̃ε б̃ε н̃шъ. Во имA ω(т)ца и сн̃а и ст̃аго дх̃а, а(м).

Мл̃тва Г̃ [3]:

Во имA ω(т)ца и сн̃а и ст̃аго д̃ха, амінь. Кр̃(с)тъ Х(с)в̃ъ во мнЂ, кр̃(с)ъ Х(с)в̃ъ на мнЂ, кр̃(с)том(ъ) сA жεгнаю, кр̃(с)то(м) Х(с)в̃ымъ бЂсы проганAю. Ω(т)ступЂтε, проклAтыи́, ω(т) мεнε, раба бж̃іA, ім. (р)къ, и ω(т) тоA храмины, бо ту сЂдітъ архг̃глъ Міхаи́лъ, и ту пожівутъ архг̃гли, анггли, архг̃глъ Гавріи́лъ, Рафаи́лъ, Уріи́лъ и прε(с)т̃аA бц̃а Хр̃(с)та раждаε(т) тутъ бо ε(ст) храмъ ст̃ъ. Заклінаю ва(с), діяволы, идіт(ъ) во ліцЂ бг̃о(м) жівы(м), нε пріходЂтε, лихъ нε творЂтε, пакости, анЂ якія зліи́ вεщи во вЂки, бо на на(с) ωпочіваεтъ дх̃ъ ст̃ыи, и прославлAε(т)сA ст̃аA тр̃(о)ца, и на рабЂ бж̃імъ, ім. (р)къ н̃нЂ и во всA вЂкы, аминъ 1. /221/ во вЂки вЂкомъ, аминъ. ТAр(ъ)ра канЂра тεтуя нε туA шεлвіA нεхвЂA жупεлвЂA лЂнаръ штанЂнаръ кафЂра, я васъ заклінаю бг̃омъ жівы(м), и прч̃(с)то[ю] пан(ъ)ною дЂвою Мр̃іεю, и всЂми ст̃ымы, и ст̃ымъ мч̃ніко(м) Авεркіεмъ, и ст̃ымъ, ім. (р)къ, εго ε(ст) дн̃ь, абыстε нε шкодили рабу бж̃іεму, ім. (р)къ, я васъ всЂхъ заклинаю, ω(т)ступЂтε ω(т) мεнε. Посилаю ва(с) до пропасты тεмнои, идЂтε, В̃ [2], идЂтε жε ω(т) тεлεсε εго и бЂжітε во свои гра(д), тар(ъ)таръ цЂтаръ комЂаръ.

На болЂнA зубовъ 2 лЂкар(ъ)ство. А̃ [1] 3. Возми лістA макового молодого и въсуши, покрай и вари з(ъ) водою, прідай трохи галыну, процЂди и бεри до ус(т) тεпло, и потрімай, и выпустъ. В̃ [2]. Возми корЂнA лЂскового сухого любъ свЂжого, покрай, вари в оцтЂ, трімай во устахъ, устанε. Г̃ [3]. Назбырай sЂлA, котроε сA зовε(т) аида 4, покраи и люлку и кури, яко цЂганЂ, и устанε боль. Д̃ [4]. Укрой грЂнку хлЂба, полЂй горюр(ъ)кою 5 и посоли солію,







1 Слово нечітке. Текст підкреслений прямою лінією. Під нею, на полі внизу, написаний іншим чорнилом такий рецепт: ЛЂкъ ω(т) зимы: ωлова чорного купіти, що прі сукнЂ, и намочіти го в(ъ) горювцЂ прεз два дни, и піти, поможεтъ, лишить зима * го. (* На полі з правого боку «трA(с).»).

2 На полі з лівого боку «зубо(м)».

3 В цьому абзаці порядкові номери стоять також на полі з лівого боку.

4 У рукопису слово підкреслене.

5 Тобто «горюв(ъ)кою».


Рассказать:
Изображение
Аватара пользователя
Мегана
Модератор
Модератор
 
Сообщения: 11857
Зарегистрирован: 24 авг 2016

След.

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 6