Од Ора сього були наші отці
спільно з борусами
від Рай-ріки, до Дніпра
і до Карпатської держави.
По родах ті правили
від імені родичів і Віча.
І всяк рід називався іменем
своїх родичів, які правили,
і звідки прийшли до Гори також.
А князі і воєводи-отці
вели людей до борні
до Сварги, во славу Перунову.
І се Дажбожа допомога
наверталася на нас.
І була держава та Руська од русів.
А борусичі билися,
і війна бесперестанна
йшла всяк час
і многі січі-битви,
що вороги починали,
і жодна з них
не була скінчена до кінця,
як з римлянами, так і з готами.
Тут Германаріх
прийшов до нас
і напав на нас.
Отож розбиті ми
були римлянами
і настигнуті готами-
як між двома огнями
тліти і згорати.
А тут настала велика біда:
жнива наші спалені,
і нічого не лишилося,
крім диму і попелищ.
Тут бо прилетіла до нас
птиця Божеська і прорекла:
«Відійдіть на північ
і нападете на ворогів,
коли вони підуть на села наші».
Опісля так і було.
Зробили вигляд,
що йдемо на північ,
а (потім) напали на них
і розбили їх.
Після звитяги пішли до них
і стали станами по Дунаю.
І римляни напали на нас,
і побили багатьох.
Дуже спішили вони
нас обезглавити,
а ми обезглавили їх.
І тьма воїнів була обезглавлена.
Великі сніги, холоди, голод
мучили наших людей.
Бо вертаючись
і позбувшись всього,
вони дуже настраждалися,
бо незалежність виборювали.