Слава Богам нашим!
Маємо істинну віру,
яка не потребує
людської жертви.
А така діє у варягів,
які завжди приносили її,
іменуючи Перуна Паркуною,
і тому приносили жертву.
Ми ж мішком
повну жертву даємо
і від трудів наших –
просо, молоко і тук.
То Богів підкріпимо ягням
на Коляди і на Русалії
в день Ярила
і на честь Красної Гори.
Те Богам даємо на спомин
про гори Карпатські,
А в той час називався
рід наш карпини.
А стали жити в лісах,
то мали назву древичі,
а на полі були,
імено мали поляни.
Ото всяке греки
набріхують на нас,
що нібито ми людожерці
А то брехлива мова є,
бо то не є істина;
а ми маємо інший Звичай.
Але той, хто хоче ворожнечі ,
іншому рече зле
а тому - глупий недруг.
І так є, що й інший
скаже так само.
Здавна се правили родами.
А старотцовє венедського роду
йшли судити родичів
біля Перунь-дерева.
А також в той день
мали ігрища
перед очима старотців
і силу юну показували.
Юнаки бігали, співали,
танцювали для них.
В той день огнищани
ходили на полювання
і приносили дичину старотцям,
які ділили тую
поміж людьми.
І волхви жертву діяли Богам,
хвалу і славу.
Говорили про часи, готів
коли явились варяги
Вибирали своїх князів отцове,
і ті юнаків вели до січі лютої.
Тоді римляни поглядали на нас
і замислили зло на нас.
І прийшли з возами своїми
і в залізній броні
і посунули на нас.
І тому боронилися
довго від них
і відкинули їх геть
від землі нашої.